Навчання за рахунок роботодавця

У випадку якщо працівником припинені трудові відносини з роботодавцем протягом періоду його навчання, то сума, сплачена роботодавцем як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику.

Зазначений дохід оподатковується ДФС та військовим збором на загальних підставах /лист ДФС від 20.06.2016 р. № 14249/6/99-99-13-02-03-15/.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Судова практика

ТОВ "М" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ "А" і ТОВ "С" боргу в сумі 5 818 261 968,52 грн. Одночасно позивачем подано клопотання про забезпечення позову в межах позовних вимог шляхом накладення арешту на банківські рахунки ПАТ "А". Ухвалою господарського суду заяву ТОВ "М" про забезпечення позову задоволено. Постанова мотивована тим, що заявлена до стягнення сума заборгованості є значною. Постановою апеляційного господарського суду ухвалу скасовано та відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "М" про забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів наявності підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, а судження позивача щодо потенційної можливості ухилення ПАТ "А" від виконання судового рішення не є підставою для задоволення зазначеного клопотання. Позивач подав касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- позивачем, всупереч приписам законодавства, не надано суду належних доказів можливого ускладнення виконання або виключення можливості виконання рішення суду в майбутньому;

- поняття "значний борг", "значна сума позовних вимог" є оціночними і повинні визначатися з урахуванням фінансового становища ПАТ "А". Так, сума заявлених позовних вимог по відношенню до активів може бути як значною, так і незначною. Таким чином, якщо необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовується великим (значним) розміром вимоги, підстави для прийняття заходів забезпечення повинні підтверджуватися даними про фінансове становище відповідача згідно яких сума позовних вимог в порівнянні з активами боржника є значною.

Постанова ВАСУ від 24.06.2016 р № 910/2033/16: касаційну скаргу ТОВ "М" залишити без задоволення /www.reyestr.court.gov.ua/review/57896457/.

Валютна лібералізація

Правлінням Нацбанку внесено зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними та імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136 /постанова Правління НБУ від 16.06.2016 р № 347/.

Метою прийняття змін є послаблення валютного регулювання та продовження політики валютної лібералізації. Зокрема, з 17.06.2016 р. Нацбанк контролюватиме тільки три види зовнішньоекономічних операцій; рахунок (інвойс) визнаний документом, що підтверджує виконання робіт/надання послуг; з'явилася можливість використання банками електронних повідомлень при здійсненні контролю за експортними та імпортними операціями.

Papa John's проти "Папа Джон"

У наступному році в Україні з'явиться ще одна мережа піцерій - американська Papa John's, як повідомили в прес-службі мережі.

Розвивати бренд за франшизою уповноважено компанію Franchise Group за підтримки комерційної служби США, мета якої - допомога американським компаніям в пошуку ділових можливостей в Україні.

Однак на українському ринку американців очікує сюрприз. Не перший рік в Києві працює мережа з дуже схожою назвою та айдентикою, що складається з трьох піцерій і онлайн-служби доставки. Мережа "Папа Джон" є частиною Tarantino family (мережі "Муракамі", "Тарантіно", "Рукола" і ін.). Піцерії працюють в столиці і непогано розкрутилися на найменуванні, схожому з назвою відомої американської мережі, що існує вже понад 30 років.

У мережі франчайзингових піцерій 4,7 тис. ресторанів у 37 країнах світу. Papa John's входить до Топ-5 найбільших мереж піцерій у США.

Повернення надміру сплачених митних платежів. Судова практика

ТОВ "А" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до митних органів ДФС щодо визнанння протиправним рішення про відмову в поверненні зайво сплачених митних платежів та стягнення з держбюджету на користь ТОВ "А" зазначених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р., якою скасовано рішення митниці від 26.05.2011 р. про визначення коду товару. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення скасовано частково. ТОВ "А" подало касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- листом митниці ДФС від 05.11.2014 р. зазначено, що сплачені при оформленні митної декларації (МД) грошові кошти поверненню не підлягають, оскільки терміни зарахування до держбюджету становлять більше 1095 днів;

- згідно п. 43.3 ПКУ платник податків може подати заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми. При цьому, суд звертає увагу на те, що на момент сплати мита за МД від 27.05.2011 р. спірне грошове зобов'язання не було надмірно сплаченим, оскільки було нараховано відповідно до обов'язкового для позивача рішенням митниці від 26.05.2011 р. про визначення коду товару. Надлишок сплати відповідних сум зобов'язань виник саме на підставі постанови апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р., яким скасовано зазначене рішення. Отже, з цієї ж дати у позивача виникло право на повернення грошових сум (подачі заяви про таке повернення). До відповідача з відповідною заявою ТОВ "А" звернулося 30.10.2014 р., тобто з дотриманням 1095-денного терміну.

Постанова ВАСУ від 15.06.2016 р. № К/800/37174/15: касаційну скаргу ТОВ "А" задовольнити /www.reyestr.court.gov.ua/review/57926048/.

Реформа системи судоустрою

Народні депутати 335 голосами схвалили президентський законопроект №4734 від 31.05.2016 р. про судоустрій і статус суддів, який передбачає оновлення суддівського корпусу та створення Антикорупційного суду, конкурсний відбір суддів на вакантні посади, повну перевірку декларації кандидата на посаду судді та його родичів та інші зміни.

Планується впровадити нову систему правосуддя, яка буде складатися з місцевих судів, апеляційних судів і Верховного суду. Верховний суд складатиметься з Великої палати і чотирьох Касаційних судів - адміністративного, господарського, кримінального і цивільного.

Передбачені також вищі спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Повернення товарів: податкові різниці відсутні

Відповідно до п. 134.1.1. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу. Розділом III Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції по поверненню вартості раніше проданих товарів. Таким чином, зазначені операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку /лист ДФС від 09.06.2016 р. № 12678/6/99-99-15-02-02-15/.

Скасування державної реєстрації іноземних інвестицій

Президент Петро Порошенко підписав прийнятий 31 травня Верховною Радою Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій".

Документ спрощує порядок залучення інвестицій та вводить заявний принцип державного обліку інвестицій, згідно якого статистична інформація надається підприємствами з іноземним капіталом та банками.

В травні НБУ звільнив від обов'язкового продажу кошти, що надходять для здійснення іноземних інвестицій в Україну, а також скоротив термін бронювання уповноваженими банками гривневих коштів для купівлі іноземної валюти за дорученнями клієнтів.

У той же час Закон не містить положень щодо скасування процедури узгодження і реєстрації в НБУ відповідних договорів, хоча саме зазначені процедури, як неодноразово заявляли члени Української Бізнес Асоціації, гальмують залучення іноземних інвестицій в Україну.

Виконавче провадження

Президент України підписав два реформаторських закони в сфері виконавчого провадження: Закон України від 02.06.2016 р. № 1403-VII "Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів", а також Закон України від 02.06.2016 р № 1404-VII "Про виконавче провадження".

Автори зазначених законодавчих актів визнають, що в даний час в системі виконання судових рішень та рішень інших органів склалася непроста ситуація. Йдеться про гранично низьку частку фактичного виконання судових рішень. Наведена ситуація є наслідком, зокрема, недосконалості положень попереднього Закону України "Про виконавче провадження" та застарілості його норм.

Однією з головних новацій підписаних законів є введення інституту приватних виконавців, а також можливість створення ефективної системи самоврядування приватних виконавців. Крім того, для забезпечення ефективного виконавчого провадження передбачено низку наступних змін: розширено перелік рішень, що підлягають виконанню; передбачено формування відкритого Єдиного реєстру боржників; впроваджено автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів; оптимізовано терміни здійснення виконавчих дій; введено можливість реалізації арештованого майна шляхом його продажу на електронних торгах.

Планується, що нові закони набудуть чинності з 05.10.2016 р.

Квоти на постачання до Євросоюзу

Станом на 01 червня 2016 р. за даними Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН (FAO) українські експортери використали 85% квот на безмитні поставки продовольчих товарів до Європейського Союзу.

Ще в січні Україна повністю вичерпала квоти на поставки кукурудзи, майже заповнила квоти на пшеницю, але не використала квоти на постачання свинини (поставлено всього 5% квоти).

Зазначені тенденції стосуються ячменю: на поточну дату використано менше 6% квоти. У 2015 році Україна в рамках режиму вільної торгівлі з Євросоюзом також не використала отримані квоти в повному обсязі.