Суд задовольняє позовні вимоги сторони, яка надала повні і допустимі докази. Судова практика

ТОВ "М" подало позов до ТОВ "Д" про відшкодування шкоди, заподіяної пожежею, а також витрат на проведення експертних досліджень. Згідно з висновками пожежної технічної експертизи, причиною пожежі слугувало займання горючих матеріалів, джерело пожежі знаходилось в приміщенні, орендованому відповідачем. Згідно з твердженнями позивача, відповідальним за заподіяння шкоди є відповідач. Відповідач заявляє про відсутність провини через відсутність доказів протиправності своїх дій. Рішенням суду позовні вимоги задоволені. ТОВ "Д" подало касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− згідно з договором відповідач прийняв зобов'язання щодо збереження об'єкта оренди. Докази причетності третіх осіб до пожежі відсутні. Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку про наявність вини відповідача;

− твердження відповідача про використання приміщення також іншими орендарями, судом визнано безпідставним. Оскільки пожежа сталася в приміщенні, що використовувалось відповідачем на умовах договору оренди, саме відповідач є особою, яка несе цивільно-правову відповідальність за збереження орендованого приміщення;

− доводи відповідача про бездоказовість і необ'єктивності документів пожежної технічної експертизи, що надані ТОВ "М", судом не враховано, оскільки відповідачем не представлені розрахунки для спростування розміру позовних вимог.

Постанова ВГСУ від 09.11.2016 р. № 911/316/16: касаційну скаргу ТОВ "Д" залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/62593045/.

Лібералізація експорту послуг

03.01.2017 р. вступає в дію Закон України від 03.11.2016 р №1724-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг", який полегшує роботу суб'єктів господарювання з нерезидентами-замовниками послуг.

Законом передбачена можливість оформлення угоди шляхом укладення ЗЕД-договору (контракту) в електронній формі. Також принципово змінено поняття ЗЕД-договору (контракту). Згідно зі змінами, ЗЕД-договір (контракт) є домовленість суб'єктів ЗЕД, що оформлена в письмовій, електронній або будь-який інший формі, яка передбачена міжнародними договорами (це більше не "матеріально оформлена угода", згідно з попередньою редакцією Закону).

Закон також передбачає, що при експорті послуг (за винятком транспортних і страхових послуг), а також при експорті прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, вимога про терміни повернення валютної виручки, встановлені чинним законодавством, не застосовується.

Лібералізація системи державного нагляду (контролю)

01.01.2017 р. вступає в силу Закон України від 03.11.2016 р №1726-VIII "Про внесення змін до Закону України" Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно зі змінами, планові перевірки суб'єктів господарської діяльності з високим ступенем ризику проводяться не частіше, ніж один раз на два роки; суб'єктів господарської діяльності із середнім ступенем ризику - не частіше, ніж один раз на три роки; суб'єктів господарської діяльності з незначним ступенем ризику - не частіше, ніж один раз на п'ять років. Термін здійснення планового заходу обмежений Законом десятьма робочими днями (суб'єктів мікро- та малого підприємництва − п'ятьма робочими днями). Сумарна тривалість планових заходів протягом календарного року щодо суб'єкта господарювання не може перевищувати тридцять робочих днів, а щодо мікро- та малого підприємництва − п'ятнадцяти робочих днів.

Норми міжнародних угод мають перевагу перед національним законодавством. Судова практика

ТОВ "Н" звернулося з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб. Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені. ДПІ подала апеляційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− податок з доходів нерезидентів за ставкою 15%, передбачений п. 160.2 ПКУ, не сплачується в разі, якщо нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародний договір, і при цьому нерезидент є бенефіціарним одержувачем плати за послугу (за винятком випадків надання бенефіціаром прав третім особам на отримання такої винагороди);

− податкове законодавство України не вимагає від нерезидента статусу власника об'єкта інтелектуальної власності, стосовно якого сплачуються роялті;

− між ТОВ "Н" (Україна, ліцензіат) і Компанією "В" (Республіка Кіпр, ліцензіар) укладено субліцензійну угоду, згідно з якою Компанія "В" є бенефіціарним одержувачем доходу у вигляді роялті з джерелом походження з України.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 р. № 826/12933/15: апеляційну скаргу ДПІ відхилити /www.reyestr.court.gov.ua/Review/62405391/.

Спадщина на території СЕЗ "Крим" − сплата ПДФО

При отриманні доходу у вигляді успадкованого майна фізичною особою, що має податкову адресу на території СЕЗ "Крим", від фізичної особи-резидента, зазначений дохід обкладається ПДФО за ставкою 18%, а також військовим збором за ставкою 1,5%. Якщо фізична особа (спадкоємець) має податкову адресу на іншій території України і є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, то дохід у вигляді успадкованого майна оподатковується ПДФО за нульовою ставкою, а також звільняється від сплати військового збору /лист ДФС від 01.11.2016 р. № 11497/П/99-99-13-02-03-14/.

Сплата ПДВ при постачанні імпортних товарів

При поставці на митній території України товарів платником податків, який раніше ввіз такі товари на митну територію України, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів, але не нижче ціни придбання, без урахування розміру митної вартості /лист ДФС від 27.20.2016 р. № 23239/6/99-95-42-01-15/.

Подарунки не є об'єктом обкладення ПДФО

Подарунки, отримані невизначеним колом платників податків при проведенні маркетингових заходів (конкурсів, акцій), не є об'єктом обкладення ПДФО /лист ГУ ДФС в м. Києві від 20.10.2016 р. № 22563/10/26-15-13-01-12/.

Службові поїздки не є відрядженням

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту (в межах України та за кордон) для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи /лист МФУ від 12.01.2016 р. № 31-08030-16-10/965/.

У разі якщо працівник здійснює окремі поїздки в рамках виконання своїх трудових обов'язків, такі поїздки не є службовим відрядженням. Витрати за зазначені поїздки відшкодовуються в порядку, встановленому постановою КМУ від 22.08.1997 р. № 922 "Про відшкодування окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій витрат на проїзд в пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків".

Членські внески є доходами нерезидентів

Членські внески, сплачені на користь нерезидента, підлягають оподаткуванню в розмірі 15% від їх суми за рахунок нерезидента, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів /лист ДФС від 13.10.2016 р. № 22274/6/99-99-15-052-02-15/.

Податки і збори підлягають зміні не раніше початку наступного бюджетного періоду. Судова практика

Фізична особа звернулась з позовом до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку з фізичних осіб. Судом першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. ОДПІ подала апеляційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− зміни до порядку нарахування, справляння та сплати податків і зборів можуть бути внесені не пізніше шести місяців до початку наступного бюджетного періоду;

− рішення місцевого органу самоврядування про встановлення транспортного збору опубліковано пізніше 15.07.2016 р., що служить підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше 2017 р.

Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 р. № 806/1506/16: апеляційну скаргу позивача задовольнити /www.reyester.court.gov.ua/Review/6201917/.