ЗЕД-розрахунки: терміни збільшено

З 29.07.2016 р. вступила в силу постанова Правління НБУ від 28.07.2016 р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якою збільшено з 90 до 120 календарних днів терміни розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, передбачені ст. 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Починаючи із зазначеної дати на випадки не завершення розрахунків за експортними та імпортними операціями поширюються норми нормативно-правового акта, який скасовує чи пом'якшує відповідальність резидентів /лист НБУ від 10.08.2016 р. № 22-0003/67025/.

Договір комісії: декларування валютних цінностей

У випадку якщо за договором комісії резидент виступає як комітент, а другий резидент - як комісіонер, відповідальність за порушення термінів проведення розрахунків, передбачених Законом України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, покладається на комісіонера.

Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, представляють тільки ті суб'єкти підприємницької діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України /лист ДФС в Харківській обл. від 25.07.2016 р. № 4244/10/20-40-14-04-10/.

Дерегуляція в кримінальному провадженні за ухилення від сплати податків

21 липня 2016 р. Державною фіскальною службою видано наказ, згідно якого кримінальні провадження за ухилення від сплати податків порушуватимуться лише при наявності реальних доказів вчинення злочинів, а не "автоматом" відразу після винесення податкових повідомлень-рішень (ППР) за результатами перевірок.

З моменту змін до податкової міліції надаються матеріали податкових перевірок тільки після остаточного завершення адміністративних і судових процедур оскарження ППР, що дозволить скоротити кількість необґрунтованих кримінальних проваджень.

За даними бізнес-омбудсмена Альгідраса Шементи, озвученими на зустрічі прем'єр-міністра з підприємцями 12 липня, в 2015 році в Україні було порушено 1748 подібних кримінальних проваджень, з яких тільки 55 передані до суду.

Разом з тим, юристи та адвокати зазначають, що наказ ДФС повністю проблему не вирішує, оскільки не може скасувати відповідних норм Податкового кодексу. В свою чергу, законопроект про внесення змін до Кодексу на даний момент тільки обговорюється в Комітеті ВР з питань податкової і митної політики.

Правомірна відмова в допуску до перевірки не може слугувати підставою для арешту майна. Судова практика

Міжрегіональне ГУ ДФС (далі - ДФС) звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ "О" про застосування адміністративного арешту. Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог. ДФС подала касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- при відмові платника податків розписатися у направленні на перевірку, посадовими (службовими) особами органу ДФС складається акт, що засвідчує факт відмови. У зазначеному випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення перевірки /п. 81.1 ПКУ/;

- згідно норм ПКУ поняття відмови від проведення перевірки та поняття відмови від допуску до проведення перевірки мають самостійний правовий зміст, отже, повинні розглядатися як нетотожні поняття;

- в наказі ДФС зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка відповідача проводиться згідно з п. 78.1.11 ПКУ. Однак, з наказу неможливо встановити, на підставі якого саме рішення позивачем призначається перевірка відповідача;

- позивачем не дотримано вимог податкового законодавства щодо оформлення документів на проведення перевірки відповідача, тому відповідач правомірно відмовив у допуску працівників податкового органу до проведення перевірки. При цьому, подібна відмова в допуску не може слугувати підставою для прийняття рішення про арешт майна платника податків в розумінні п. 94.2.3. ПКУ, оскільки у податкового органу не було права розпочинати проведення перевірки платника податків.

Ухвала ВАСУ від 19.07.2016 р. № К/800/54784/15: касаційну скаргу ДФС відхилити /www.reyestr.court.gov.ua/review/59082113/.

Документи мають силу первинних тільки в разі фактичного здійснення господарської операції. Судова практика

Товариство (позивач) звернулося до суду з позовом до ОДПІ щодо визнання протиправними та скасувати ППР, винесених за результатами податкової перевірки, згідно яких Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 612 862 грн. і податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 054 830 грн. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків ОДПІ в частині допущених Товариством порушень податкового законодавства, оскільки здійснення і відображення результатів господарської діяльності в податковому обліку підтверджуються відповідною первинною документацією. Справа розглядалася судами неодноразово та поверталася ВАСУ на розгляд до суду першої інстанції.

Суд прийшов до наступних висновків:

- будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції;

- матеріали справи свідчать про те, що згідно вироку районного суду м. Дніпропетровська, заступника директора ТОВ "В" визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 ККУ. Зазначеним вироком встановлено, що ПП "А" і ПП "Е" (контрагенти позивача) створені з метою фіктивного підприємництва. Спірні господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами фактично не здійснювалися. Підприємства створені з метою здійснення діяльності щодо надання незаконних фінансових послуг з переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівкову. Таким чином, відображення позивачем у податковому обліку наслідків наведених операцій на підставі зазначених документів є протиправним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р. № 804/15960/15: апеляційну скаргу ОДПІ задовольнити /www.reyestr.court.gov.ua/review/57926048/.

Російські товари

Кабмін подовжив до 31.12.2017 р. дію заборони на ввезення на митну територію України товарів походженням з Російської Федерації /постанова від 06.07.2016 р. № 417/.

Перелік зазначених товарів визначено постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1147.

Найменування юридичних осіб

Кабмін затвердив Перелік повних і скорочених історичних державних назв, що заборонені до використання в найменуваннях юридичних осіб приватного права /розпорядження від 06.07.2016 р № 479-р./.

Йдеться, зокрема, про такі найменування, як Київська Русь, Галицько-Волинська Русь, "Новоросія", "Малоросія" і інші подібні.

Повернення надміру сплачених податкових платежів. Судова практика

ПАТ "Х" (позивач) звернулося до суду з позовом до СДПІ про визнання протиправними дій СДПІ щодо відмови в поверненні надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 4175883 грн. та стягнення з держбюджету суми зазначених внесків. Позов розглядався судами неодноразово. СДПІ подала касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- заяву про повернення суми надміру сплаченого грошового зобов'язання позивачем подано в межах 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми;

- посилання відповідача на відсутність підстав для повернення сум в зв'язку з наявністю переплати за даними картки особового рахунку за авансовими внесками з податку на прибуток підприємств в меншому розмірі, ніж зазначено позивачем в заяві, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані обставини не звільняють податковий орган від обов'язку вчинити дії щодо повернення сплачених сум;

- рішення судів про задоволення позовних вимог в частині стягнень з держбюджету надміру сплаченої суми є помилковими в зв'язку з тим, що зазначена вимога не є законним способом захисту прав платника податків. В даному випадку законним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законодавчими актами обов'язків з надання органам казначейства висновку про повернення грошових коштів з відповідного бюджету.

Постанова ВАСУ від 06.07.2016 р. № К/800/25924/15: касаційну скаргу задовольнити частково /www.reyestr.court.gov.ua/review/57926048/.

Зовнішньоекономічна діяльність платника єдиного податку

ДФС щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності платником єдиного податку, юридичною особою, повідомляє, що Податковим кодексом України не передбачено обмежень перебування на спрощеній системі оподаткування платників єдиного податку третьої групи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність /лист ДФС України від 28.06.2016 р. № 12649/6/99-99-12-02-03-15/.