Зміна умов договору в односторонньому порядку є порушенням договірних відносин. Судова практика

Фермерське господарство (продавець, позивач) та господарське товариство (покупець, відповідач) уклали договір на закупівлю продукції. Покупець закуповував продукцію згідно з цінами, узгодженим у відповідному протоколі. Протокол узгодження ціни підписаний і скріплений печатками сторін. У міру виконання договору покупцем надіслано на адресу продавця протокол про зміну ціни в бік зменшення. Продавцем підтверджено отримання протоколу, однак зазначений протокол не підписаний в зв'язку з відмовою в зміні ціни. Покупець в односторонньому порядку зменшив закупівельну ціну продукції згідно з другим протоколом узгодження ціни. Продавець, припускаючи існування простроченої заборгованості за договором відповідно до першого протоколу узгодження ціни, подав позов про стягнення суми боргу та нарахування штрафних санкцій. В задоволенні позову відмовлено. Продавець подав касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з факту ненадання доказів надіслання та отримання відповідачем зауважень до другого протоколу узгодження ціни. Зазначені обставини свідчать про узгодження зміни ціни в бік зменшення;

− згідно з наданими документами сторони не дійшли згоди про зміну ціни відповідно до протоколу погодження ціни, запропонованого відповідачем. Відповідно ціна, встановлена сторонами раніше, продовжувала діяти. Висновок суду про згоду позивача зі зміною ціни в зв'язку з продовженням здійснення поставок відповідачу, є помилковим;

− до матеріалів справи долучені документи, що підтверджують відсутність заборгованості відповідача перед позивачем. Однак згідно з документами, наданими відповідачем на підтвердження здійснення платежів, ідентифікувати зазначені платежі не вбачається є можливим. За таких обставин висновок суду про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем є передчасним та необґрунтованим.

Постанова ВГСУ від 12.06.2017 р. № 909/607/16: касаційну скаргу позивача задовольнити. Рішення господарського суду і постанову апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції /reyestr.court.gov.ua/Review/65489823/.

Коди в податкових накладних: незалежно від дати

З 1 січня 2017 року при здійсненні платниками ПДВ операцій з постачання товарів в податковій накладній в обов'язковому порядку вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та імпортних товарів − 10 знаків, для інших товарів − не менше 4 знаків).

При цьому, код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах поставки товарів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, а також незалежно від дати придбання або виготовлення такого товару.

Відповідні роз'яснення надані і в листі ДФС від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17.

Виконавчий напис нотаріуса здійснюється за умови безспірності зобов'язань боржника. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ТОВ "Б" про визнання виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі та здійсненого приватним нотаріусом, недійсним і таким, що не підлягає виконанню. Позов задоволено, виконавчий напис визнано недійсним і таким, що не підлягає виконанню. Відповідач подав касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− нотаріус вчиняє виконавчі написи в разі, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Вчинення виконавчих написів є процедурою, визначеною законодавчо, згідно з якою нотаріус перевіряє наявність угоди і безспірність вимог по ній;

− судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем станом на дату здійснення оспорюваного виконавчого напису не була беззаперечною. У виконавчому написі нотаріусом зазначено про невиплату позивачем заборгованості за угодою в певній сумі. Разом з тим, згідно з наданими суду документами, фактична сума заборгованості визначена в іншому розмірі;

− з огляду на те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом за відсутності доказів безспірності заборгованості за договором, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок попередніх інстанцій про визнання у даній справі виконавчого напису нотаріуса недійсним і таким, що не підлягає виконанню.

Постанова ВГСУ від 30.05.2017 р. № 910/7992/16: касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/65489770/.

Висновки в частині господарських операцій можуть бути викладені ДФС виключно в довідці за результатами проведення зустрічної звірки. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами документальної планової невиїзної перевірки позивача. Позов задоволений. ДФС подала апеляційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− згідно з актом перевірки, з метою правового обґрунтування факту нереальності здійснення позивачем операцій з придбання товарів у контрагента, посадові особи органів ДФС, які здійснюють перевірку, посилаються на акт про неможливість проведення зустрічної перевірки господарюючого суб'єкта в частині документального підтвердження господарських відносин з платником податків, їх реальності та повноти відображення на період;

− відсутність в розпорядженні ДФС первинних документів бухгалтерського обліку виключає можливість проведення зустрічної звірки та формування висновків, крім висновку про неможливість проведення звірки на підставі відсутності контрагента за місцезнаходженням. У той же час в зазначеному акті, крім висновку про неможливість проведення звірки, надано інформацію щодо нереальності здійснення господарських операцій. Зазначені висновки можуть бути зроблені податковим органом тільки в довідці за результатами проведення зустрічної звірки.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 р. № 820/4470/16: апеляційну скаргу ДФС залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/64624527/.

Податкові накладні: помилка в коді товару

Податкова накладна, яка містить помилку в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дозволяє ідентифікувати здійснену операцію, відповідно не може служити підставою для віднесення зазначених у ній сум ПДВ до податкового кредиту. Дана помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів і послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Зазначений розрахунок коригування підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН /лист ДФС від 11.05.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15/.

Неможливість проведення ДФС зустрічних звірок контрагентів не є доказом порушення з боку платника податків. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом за певний період. В задоволенні позову відмовлено. Позивач подав касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− аналіз норм податкового законодавства свідчить про необхідність фактичного здійснення і підтвердження належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку господарських операцій з метою визначення сум податкового кредиту. Для вирішення спору в якості доказів виступає встановлення факту реєстрації контрагентів позивача в якості платників ПДВ, а також знаходження контрагентів в зазначеному статусі, що дає право таким платникам виписувати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту;

− судами попередніх інстанцій не враховано презумпцію сумлінності платника податків, відповідно до якої документи, надані платником ПДВ, є дійсними, якщо інше не доведено органами ДФС;

− акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платників податків не є джерелом отримання податкової інформації, яку відповідно до ст. 83 ПКУ визначено в якості підстави для висновків посадових осіб у контролюючих органів при проведенні перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами ДФС визначеної законодавством компетенції в частині проведення зустрічних звірок зазначеного контрагента не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків-покупцем.

Ухвала ВАСУ від 08.05.2017 р. № К/800/49039/14: касаційну скаргу позивача задовольнити /reyestr.court.gov.ua/Review/64624527/.

Доводи позивача повинні бути підтверджені належними доказами. Судова практика

КП "Водаканал" звернулося з позовом до установи про стягнення заборгованості за перевищення ліміту скидання стічних вод за певний період. В задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недотриманням позивачем договірного порядку визначення факту понадлімітного скидання стічних вод відповідачем, що призвело до несвоєчасного повідомленням відповідача про встановлене порушення. Позивач подав касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− позивачем не дотримано договірний порядок визначення факту понадлімітного скидання стічних вод відповідачем. Зазначений факт підтверджується відсутністю обстеження мереж. Порушення з боку споживача виявлено шляхом зіставлення фактичних обсягів скидання, зазначених в актах-рахунках, з договірними обсягами, тобто аналітичним способом, а не вході обстеження водопровідних мереж згідно з вимогами нормативних документів;

− оскільки позивачем не дотримано порядок визначення факту порушення, допущеного відповідачем, а також оскільки надані судам докази не є належними доказами в розумінні ст. 33, 34 ГПК, висновки судів про необґрунтованість і недоказовість позовних вимог є правомірними.

Постанова ВГСУ від 06.05.2017 р. № 908/2227/16: касаційну скаргу позивача залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/65467897/.

Неможливість проведення зустрічної звірки постачальника не може вважатися безперечним доказом фіктивності господарських операцій. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ. Позов задоволено. ДПІ подала касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом по низці договорів на придбання олії соняшникової. Фактичне виконання договірних зобов'язань щодо зазначених господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними та банківськими виписками по рахунках. Документи не мають дефектів форми, змісту і походження, що ведуть до втрати первинними документами юридичної сили і доказовості;

− посилання податкового органу на неможливість проведення зустрічної звірки постачальника з питань взаємовідносин з контрагентом не може вважатися беззаперечним і безперечним доказом на підтвердження доводів ДПІ про фіктивність спірних господарських операцій;

− ДПІ не були надані докази обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства. Допущення попереднім постачальником в ланцюзі постачань товару певних порушень податкового законодавства створює негативні наслідки саме для такого постачальника і не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого постачальнику товару, а також не впливає на право позивача на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення з ПДВ .

Ухвала ВАСУ від 26.01.2017 р. № 826/18807/15: апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/64434446/.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платника податків не є джерелом отримання податкової інформації. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з низкою контрагентів. Перевірка призначена з метою виконання постанови слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань. Позов задоволено. ДПІ подала касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− висновки ДПІ засновані на факті відсутності у позивача договорів на придбання товарів у контрагентів, а також товаротранспортних накладних, що підтверджують факт перевезення товарів. Первинні документи контрагентів, мають явні ознаки фіктивності, складені всупереч вимогам чинного законодавства та не мають юридичної сили і доказовості. Відповідно, у позивача були відсутні підстави для податкового обліку господарських операцій з такими контрагентами. Однак факт виконання зазначених договорів підтверджений первинними документами, а саме: актами здачі-приймання виконаних робіт і податковими накладними;

− в основі висновків акту перевірки позивача ДПІ фактично використана інформація, зафіксована в актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів. Однак акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів платників податків не є джерелом отримання податкової інформації, яка відповідно до ст. 83 ПКУ визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів при проведенні перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами ДФС визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічної звірки контрагентів платника податків не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником податків.

Ухвала ВАСУ від 22.04.2017 р. № К/800/16284/15: касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/64953085/.

Оподаткування спадщини

Президент України підписав Закон України від 23.02.2017 р. № 1910-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини".

Від оподаткування спадщини звільняються члени сім'ї померлого другого ступеня споріднення: його рідні брати і сестри, бабуся і дідусь, онуки.

Крім того, уточнено, що при спадкуванні будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість зазначених об'єктів з метою оподаткування не визначається. Аналогічний підхід застосовується до дарів, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Закон вступив в силу з 10.04.2017 р., але застосовується до доходів, отриманих у вигляді спадщини або дару, починаючи з 01.01.2017 р.