Податок на доходи від нерезидентів: штрафні санкції та членські внески

Фіскальні органи визнають доходами від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України виплати нерезиденту в якості штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору та членських внесків /лист ДФС від 13.10.2016 № 22274/6/99-99-15-02-02-15/.

З даного питання існує також альтернативна точка зору:

− штрафні санкції та пеня за невиконання грошового зобов'язання за контрактом не підпадають під поняття доходів, отриманих нерезидентом із джерел походження з України від провадження господарської діяльності /роз'яснення ГУ ДФС в м. Києві від 17.08.2016 р № 18414/10/26-15 -14-06-04-29, рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 р. № К/800/62230/13/;

− членські внески з метою отримання статусу члена міжнародної організації не підпадають під поняття доходів і не підлягають оподаткуванню /постанова ВАСУ від 03.02.2011 р. № К-38246/10/.

Товаротранспортна накладна є обов'язковим документом для перевізника і водія, але не для покупця. Судова практика

ТОВ "А" звернулося з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного щодо позивача за результатами перевірки. Вимоги позивача задоволені. ДПІ подало касаційну скаргу.

Суд дійшов наступних висновків:

− відображення господарської операції в податковому обліку має здійснюватися на підставі первинних документів бухгалтерського обліку;

− забезпечення наявності товаротранспортної накладної покладено на перевізника і водія згідно з нормами законодавства, що регулює перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні;

− судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги твердження відповідача щодо відсутності у покупця належно оформлених товаротранспортних накладних, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність підтвердження факту передачі товарів і здійснення перевезення. Позивач не є перевізником, відповідно, оформлення товаротранспортних накладних за результатами здійснення перевезення необов'язково.

Ухвала ВАСУ від 05.10.2016 р. № К/800/46649/15: касаційну скаргу ТОВ "А" задовольнити /www.reyester.court.gov.ua/Review/61860032/.

Відбиток печатки на документах не є безумовним підтвердженням приналежності підпису, скріпленого відбитком, особі, зазначеній в документах. Судова практика

ТОВ (продавець) та Підприємство (покупець) уклали договір поставки обладнання. Оплата продукції за договором здійснюється покупцем після відвантаження. Відвантаження продукції оформлюється видатковою накладною і засвідчується актом приймання-передачі. ТОВ (позивач) поставило продукцію (обладнання) покупцеві на загальну суму 822 100 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами без зауважень та скріпленими печатками. Підприємство (відповідач) за поставлене обладнання в передбачений договором строк не розрахувалося, що і слугувало підставою для звернення ТОВ до суду з позовом про стягнення з Підприємства суми основного боргу та штрафних санкцій. Позовні вимоги задоволені. Підприємство подало касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- суди задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій. Проте, оскаржувані судові рішення мотивовані не повною доведеністю, а висновки судів про задоволення позову передчасні;

- відповідач, заперечуючи факт поставки товару, вказував на факт підробки підпису директора на договорі, актах приймання-передачі товару та заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для призначення експертизи, посилаючись на факт достатності доказів у справі для прийняття рішення з даного спору, оскільки договір, додатки до нього, видаткові накладні та акти приймання-передачі продукції містять відбиток печатки відповідача;

- відмовивши в клопотанні про призначення експертизи, суди встановили факт поставки товару на підставі поданих позивачем доказів і задовольнили позовні вимоги. Колегія суддів ВГСУ вважає таку відмову необґрунтованою. Наявність відбитка печатки на документах, який, за твердженням позивача, є відбитком печатки відповідача, не є безумовним підтвердженням приналежності підпису, скріпленого відбитком, особі, зазначеній в документах.

Постановою ВГСУ від 19.01.2016 р № 925/546/15 рішення господарського суду та постанову апеляційної інстанції про стягнення на користь ТОВ заборгованості за договором скасовано. Справу передано на новий розгляд /www.reyestr.court.gov.ua/review/55095381/.

Регулювання цін

Кабмін тимчасово, з 01.10.2016 р., позбавив державні органи права регулювати ціни (тарифи) на харчові продукти і певні послуги /постанов від 22.09.2016 р № 656/. Дія даного пілотного проекту поширюється на:

- граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування;

- граничні розміри плати на послуги, що надаються у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих продуктів;

- граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, крупи, цукор, яловичину, свинину, м'ясо птиці, молоко, сир, сметану, масло, яйця курячі;

- інші ціни.

У випадку якщо за результатами оцінювання буде встановлено, що державне регулювання погіршує динаміку і підвищує собівартість продуктів, то обмеження буде скасовано на постійній основі.

Міжнародне фінансування

Рада директорів МВФ не здійснила поєднання двох траншів в один та виділила Україні фінансову допомогу в розмірі 716,110 млн. SDR (близько $ 1 млрд.).

При цьому, як йдеться в офіційному повідомленні Фонду, оприлюдненому за результатами засідання ради, МВФ пішов на компроміс. Зокрема, виконавча рада затвердила виключення щодо недотримання критеріїв ефективності, пов'язаних з міжнародними резервами, відсутністю накопичення заборгованості із зовнішніх виплат та нових валютних обмежень.

На отримання чергового траншу Україні знадобиться 13 місяців, при цьому умови кредиту передбачають щоквартальний перегляд програми. У МВФ залишаються питання до пенсійної реформи, приватизації та реформи державних підприємств, а також до реструктуризації суверенного боргу.

Облікова ставка НБУ

Нацбанк з 16.09.2016 р. знизив облікову ставку до 15% річних /рішення від 15.09.2016 р. № 277-рш/. Попередня облікова ставка (15,5%) діяла з 29.07.2016 р.

Валютні обмеження

Нацбанк вкотре продовжив дію обмежувальних заходів на грошово-кредитному та валютному ринках /постанова від 14.09.2016 р. № 386/. Заходи будуть діяти з 15.09.2016 р. до 15.12.2016 р. включно.

Спостерігається незначне пом'якшення антикризових тимчасових обмежень. Зокрема, клієнтам банків дозволено отримувати іноземну валюту зі своїх рахунків через каси і банкомати на суму до 250 тис. грн. на добу. Раніше ця сума становила 100 тис. грн. Крім того, компаніям-резидентам, які отримали від нерезидентів кредити або позики, НБУ надав можливість купувати іноземну валюту для погашення такої заборгованості навіть при наявності на рахунках власних валютних коштів.

З точки зору НБУ, подібне пом'якшення не призведе до посилення волатильності на міжбанківському валютному ринку.

Примусове виконання судових рішень

Кабмін затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям, їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця /постанова від 08.09.2016 р. № 643/.

При фактичному виконанні (повному або частковому) виконавчого документа майнового характеру винагорода державного виконавця становитиме 2% від стягнутої суми або вартості майна боржника (0,5% - керівництву такого виконавця). Приватний виконавець може розраховувати на винагороду в розмірі 10% стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Для визнання договору недійсним необхідні відповідні підстави. Судова практика

ТОВ "Х" звернулося з позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договіру іпотеки. В обгрунтування вимог позивача посилався на недійсність і нікчемність договору іпотеки. Згідно статуту ТОВ "Х" учасниками ТОВ є дві особи, при цьому, одна з цих осіб не надавала згоди на передачу майна ТОВ "Х" в іпотеку. У задоволенні позову відмовлено. Подано касаційну скаргу.

Суд прийшов до наступних висновків:

- на момент укладення оспорюваного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов, про що свідчать підписи сторін. Укладаючи кредитний договір і договір іпотеки, сторони були вільні у волевиявленні та могли укласти договір на будь-яких умовах, внести зміни до договору, а також мали право відмовитися від укладення договору чи укласти договір з іншим контрагентом або на інших умовах;

- позивач не довів, що майно за оскаржуваним іпотечним договором передавалося в іпотеку без згоди загальних зборів ТОВ "Х";

- суди попередніх інстанцій правильно відмовили в задоволенні позову в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, зокрема, в зв'язку з відсутністю порушення цивільних прав та інтересів позивача в результаті укладення спірного договору.

Постанова ВГСУ від 07.09.2016 р. № 910/22117/15: касаційну скаргу ТОВ "Х" залишити без задоволення /reyestr.court.gov.ua/Review/61159582/.

Перехід зі спрощеної системи оподаткування: звітність

Платник податку, який в I кварталі 2016 р. перебував на спрощеній системі оподаткування, а починаючи з II кварталу 2016 р. знаходиться на загальній системі оподаткування, зобов'язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного податкового періоду. При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2016 р. Подання декларації супроводжується фінансовою звітністю за I квартал 2016 р. і 2016 р. /лист ДФС від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15/.